Меншини і більшість у Норвегії
Lærerinnhold
Tips til undervisningen
Samtalestarter 1
Etter sju år i Norge, reiser Sara på besøk til hjemlandet sitt. En dag skal hun på besøk til onkelen og tanten sin. Hun er invitert til middag, og kommer presis klokka seks, som hun tenker er en vanlig middagstid. Hun har med seg en blomsterbukett og en eske sjokolade. Før hun går inn i huset, tar hun av seg skoene i gangen. Når hun kommer inn i stuen, ser tanten på henne og ler. «Så norsk, du har blitt!» utbryter hun.
Hva mente tanten?
Utforsk diagrammet
Innvandrerbefolkningen i Norge
Snakk sammen
Læreren må ta utgangspunkt i situasjonen i deltakergruppens hjemland og styre samtalen etter det.
De fleste mennesker søker fellesskap med det man kjenner fra før, og det er en av grunnene til at innvandrere søker seg til områder der andre fra samme folkegruppe bor. En annen grunn til at mange ønsker å bo i byer kan være muligheter for jobb. Reisevei kan være et argument for ikke å bo på landsbygda. Mange er vant til å ha alle tilbud i nærheten og å bo med mange mennesker rundt seg.
Snakk gjerne om hva som skal til for å føle tilhørighet til et lokalsamfunn/land, for eksempel felles språk, kjennskap til kultur og tradisjoner eller enkel kommunikasjon med folk.
Statens forhold til nasjonale minoriteter varierer fra land til land og gjennom tidene. Hvordan er dette i deltakernes hjemland?
Lenker
Tips til undervisninga
Samtalestartar 1
Sara reiser på besøk til heimlandet sitt etter å ha budd sju år i Noreg. Ein dag skal ho på besøk til tanta og onkelen. Ho er boden til middag og kjem presis klokka seks, som ho tenkjer er vanleg middagstid. Ho har med seg ein bukett blomar og ei konfektøskje. Før ho går inn i huset, tek ho av seg skoa i gangen. Når ho kjem inn i stova, ser tanta på henne og ler. «Så norsk du har blitt!» utbryt ho.
Kva meinte tanta?
Innvandrarbefolkninga i Noreg
Snakk saman
Læraren må ta utgangspunkt i situasjonen i heimlanda til deltakargruppa og styre samtalen deretter.
Dei fleste menneske søkjer fellesskap med det ein kjenner frå før, og dette er ein av grunnane til at innvandrarar gjerne søkjer seg til område der det bur andre frå same folkegruppe. Ein annan grunn til at mange vil bu i byar kan vere moglegheiter for å finne jobb. Reiseveg kan vere eit argument mot å busetje seg på landsbygda. Mange er vane med å ha alt av tilbod i nærleiken og bu med mange menneske omkring seg.
Snakk gjerne om kva som skal til for å kjenne at ein høyrer til i eit land eller eit lokalsamfunn, til dømes felles språk, kjennskap til kultur og tradisjonar, eller at det er enkelt å kommunisere med folk.
Korleis staten ser på nasjonale minoritetar, varierer frå land til land og gjennom tidene. Korleis er situasjonen i heimlanda til deltakarane?
Меншини і більшість у Норвегії
В усі часи люди мігрували по всьому світу. Одним із таких прикладів є еміграція з Європи до Америки. У період з 1820 по 1930 роки туди переїхало понад тридцять мільйонів європейців. З Норвегії емігрувало приблизно вісімсот тисяч чоловік.
Більшість тих, хто живе в Норвегії, мають норвезьке походження. За останні шістдесят років до Норвегії прибуло багато іммігрантів. Деякі приїхали як біженці, а інші – на пошуки роботи. Вони приїхали як з Європи, так і з решти світу.
На початку 2024 року в Норвегії проживало майже 5,5 мільйона людей. Понад мільйон із них народилися за кордоном або мають батьків, які народилися за кордоном. Це становить приблизно двадцять відсотків населення Норвегії. Значна частина іммігрантів у Норвегії мають норвезьке громадянство. Найбільші групи іммігрантів походять з Польщі, Литви, України, Швеції та Сирії. Іммігранти живуть у всіх комунах Норвегії. Проте в містах живе більше іммігрантів, ніж у сільській місцевості.
Національні меншини
У Норвегії проживає декілька етнічних груп, які пов’язані з країною кілька сотень років. Ми називаємо ці групи національними меншинами. Це:
- саами
- євреї
- квени / норвезькі фіни
- лісові фіни
- роми
- романі/татери
Джерело: regjeringen.no
Норвегія ратифікувала угоду про права національних меншин у 1999 році. Згідно з цією угодою держава зобов'язується сприяти тому, щоб особи, які належать до національних меншин, могли зберігати та розвивати свою культуру, насамперед такі її складові, як релігія, мова, традиції та культурна спадщина.
Інтеграція
Норвегія ставить собі політичну мету бути суспільством, де більшість і меншини можуть добре жити разом, відчувати спільність і приналежність до країни, в якій ми всі живемо. Головна мета інтеграційної політики полягає в тому, щоб іммігранти та їхні діти також мали мати можливість самореалізуватися та брати участь у суспільному житті, робити внесок у розвиток громади нарівні з більшістю населення. Для цього важливо, щоб кожен, хто живе в країні, добре володів норвезькою мовою.
Обговорення
- Що більше поширене в країні вашого походження: імміграція чи еміграція?
- Чому люди переїжджають з рідних країн?
- Чому, на вашу думку, у містах живе більше іммігрантів, ніж у сільській місцевості Норвегії?
- У деяких містах є райони, де дуже велику частку жителів становлять іммігранти. Чому? Як ви вважаєте, це позитивно? Чому так і чому ні?
- Чи повинні іммігранти вивчати мову країни, в яку вони переїжджають? Чому чи чому ні?
- Чи повинні іммігранти прийняти спосіб мислення та правила життя країни, до якої вони переїжджають? Чому чи чому ні?
- Чи є у вашій країні національні меншини?
- Поговоріть про відповідальність держави за сприяння збереженню культури національних меншин.
Оберіть правильну відповідь
Скільки приблизно жителів Норвегії народилися за кордоном або мають батьків, які народилися за кордоном?
Оберіть правильну відповідь
Де проживає більшість іммігрантів?
Доповніть речення
Для того, щоб іммігранти могли самореалізуватися, важливо, щоб вони мали ...
Визначте, правильна відповідь чи неправильна
Прочитайте твердження. Що правильно? Що неправильно?
Визначте, правильна відповідь чи неправильна
Прочитайте твердження. Що правильно? Що неправильно?