Співпраця з батьками

Lærerinnhold

Tips til undervisningen

Brev fra læreren

Kanskje noen deltakere kjenner seg igjen i bestemorens bekymringer? Det er nok flere som har den erfaringen at skolen kun tar kontakt med hjemmet dersom noe er galt. Vi ser i samtalen at både moren og datteren har en annen oppfatning og er vant til at det er samarbeid mellom skole og hjem gjennom hele skolegangen.

Snakk sammen

Det kan være viktig å bruke tid på å snakke om at skolen skal være et godt sted å være for alle. Hvem er alle? Vi tenker at dette innbefatter både små og store, elever med ulike forutsetninger, familieforhold, osv. Det sier noe om undervisningssituasjonen, men også om friminuttene og om skoleveien. Elevene skal læres opp til å bli empatiske mennesker som viser respekt og empati for andre, både medelever og lærere. Lærerne skal omgås elevene med samme respekt og empati.

Last ned dokumentet med rettigheter og plikter i skolen. Diskuter foreldrenes, elevenes og skolens rettigheter og plikter. Oversett gjerne teksten til deltakernes språk.

Elevene skal læres opp til å bli ansvarlige medborgere i et demokrati. Helt fra de er små får de være med på å ta beslutnnger som omfatter skolehverdagen sin, for eksempel gjennom elevrådsarbeid, å være med i ulike grupper som gjennomfører ulike arrangementer, osv.

Elevene jobber mye i grupper helt fra de tidlige klassetrinnene. På denne måten lærer de at alle må bidra i gruppen og at gruppen har et felles ansvar for resultatet. Det er ikke veldig populært å være en som lener seg tilbake og lar de andre i gruppen gjøre hele jobben. Dette kan også ses på som et ledd i opplæringen til å være medborger i et demokrati, en beboer eller forelder som tar del i dugnader,osv.

Utfordringer i hjem–skolesamarbeidet:

Kan dette gjelde noen i deltakergruppen din? Hvis det er tilfelle, bør det brukes tid på dette. Snakk om hvorfor det kan bli utfordringer og problemer. Er deltakerne bekymret for noe? Er det noe de misforstår?

Tips til undervisninga

Brev frå læraren

Kanskje nokre av kursdeltakarane kjenner seg att i uroa til bestemora? Det er nok fleire som har den erfaringa at skulen berre tek kontakt med heimen dersom det er noko gale. Vi ser i samtalen at både mora og dottera har ei anna oppfatning og er vane med at skulen og heimen samarbeider gjennom heile skulegangen.

Snakk saman

Det kan vere viktig å bruke tid på å snakke om at skulen skal vere ein god stad å vere for alle. Kven er alle? Vi tenkjer at dette dekkjer både store og små, elevar med ulike føresetnader og familiesituasjonar, osv. Det seier noko om undervisningssituasjonen, men òg om friminutta og skulevegen. Elevane skal lærast opp til å bli empatiske menneske som syner respekt for og empati med andre, både medelevar og lærarar. Lærarane skal omgåast elevane med same respekt og empati.

Last ned dokumentet med rettar og plikter i skulen. Diskuter rettane og pliktene til foreldra, elevane og skulen. Omset gjerne teksten til språka/språket til deltakarane.

Elevane skal lærast opp til å bli ansvarlege medborgarar i eit demokrati. Heilt frå dei er små får dei vere med på å ta avgjerder om skulekvardagen sin, til dømes gjennom elevrådsarbeid, ved å vere med i grupper som organiserer ulike arrangement, osv.

Elevane jobbar mykje i grupper heilt frå dei tidlege klassetrinna. På denne måten lærer dei at alle må bidra i gruppa, og at gruppa har eit felles ansvar for resultatet. Det er ikkje spesielt populært å vere ein som lenar seg tilbake og let dei andre i gruppa gjere heile jobben. Dette kan ein òg sjå som eit ledd i opplæringa av barna til å bli medborgarar i eit demokrati, ein bebuar eller forelder som er med på dugnadar, osv.

Utfordringar i samarbeidet mellom heimen og skulen:

Kan dette gjelde medlemar av deltakargruppa di? Dersom det er tilfelle, bør de bruke tid på dette. Snakk om kvifor utfordringar og problem kan oppstå. Uroar deltakarane seg for noko? Er det noko dei misforstår?

Læreplan

Grunnleggende ferdigheter

Muntlige ferdigheter
Digitale ferdigheter

Tverrfaglige tema

Folkehelse og livsmestring

Læreplan i samfunnskunnskap for voksne innvandrere etter integreringsloven

samtale om sentrale verdier som det norske skole- og utdanningssystemet bygger på, og hva som forventes av foreldre i samarbeidet mellom skole og hjem

Kjerneelement

Individ og fellesskap
Demokratiforståelse og deltakelse

Læringsaktivitet

Muntlig aktivitet

Співпраця з батьками

Et skrivebord sett ovenfra med notatblokk, blyant og hender som skriver på laptop. Foto.
AdobeStock

Донька: Ось лист від моєї вчительки. Наступного тижня ти мусиш прийти до школи на батьківську бесіду.

Бабуся: Чому вчителька написала листа? Ти вчинила щось погане?

Донька: Та ні, це звичайна розмова з учителем. Кожен у класі отримав такого листа.

Бабуся: Ти впевнена, що нічого поганого не зробила? Коли я ходила до школи, батьки розмовляли з вчителем лише тоді, коли діти поводилися погано.

Мама: Ну, знаєш, зараз не так. Я хотіла б поговорити з вчителькою і почути, як у неї справи. Маю також запитання щодо домашнього завдання.

Mor sitter på en stol, datteren står ved siden av. De snakker med kvinnelig lærer som sitter bak en pult. Foto.
AdobeStock

Батьки несуть основну відповідальність за своїх дітей. Проте для дітей та підлітків добре, якщо батьки співпрацюють із садком і школою щодо виховання та навчання.

Батьки і школа разом з дитиною повинні подбати про те, щоб дитина набувала потрібних знань. Принаймні двічі на рік учень, батьки та вчитель повинні разом говорити про успіхи в навчанні й про те, як учень почувається у шкільному колективі.
Важливо, щоб батьки ознайомлювалися з усією письмовою інформацією зі школи. Батьки можуть зв’язатися з учителем або іншими співробітниками в школі, якщо у них виникають запитання.

Обговорення

  • Що означає, що школа має бути хорошим місцем для всіх?
  • Що означає участь у прийнятті рішень і спільна відповідальність?

Іноді співпраця йде не так, як нам хочеться. Батьки та школа можуть мати різні погляди щодо того, що є важливим і правильним. Іншою проблемою може бути те, коли школа та батьки мають різні очікування одне від одного. Буває, учителі розповідають про такі ситуації:

  • Батьки не відвідують батьківські збори й не приходять на індивідуальні бесіди з вчителями.
  • Батьки возять дітей на літні канікули на батьківщину. Вони не повертаються до початку навчального року в серпні. Діти приходять до школи через кілька тижнів або місяців.
  • Діти, народжені в Норвегії, приходячи в перший клас, погано володіють норвезькою мовою.
  • Батьки не хочуть, щоб учні брали участь у навчанні, яке відбувається поза школою, наприклад, у таборах.
  • Батьки не дозволяють дітям відвідувати уроки гімнастики та плавання.
  • Чому деякі батьки роблять такий вибір?
  • Якими можуть бути наслідки для дітей?
  • Поговоріть про можливі шляхи вирішення цих проблем.
Tenåringsjente sammen med andre ungdommer. Smiler. Foto
GettyImages

Оберіть правильну відповідь

Як часто вчителі, учні та батьки ведуть бесіди про те, як навчається учень у школі та наскільки йому в школі комфортно?

Оберіть правильну відповідь

По що розмовляють на індивідуальній бесіді з учителем?

Оберіть правильну відповідь

Іноді співпраця відбувається не так, як ми бажаємо. У чому можутьь полягати проблеми? Можна обрати декілька правильних відповідей.

Визначте, правильна відповідь, чи ні.

Прочитайте твердження. Що правильно? Що неправильно?

Важливо, щоб батьки ознайомилювалися з усією письмовою інформацією зі школи.
Інформація зі школи надходить у Facebook.
Батьки можуть зв’язатися з учителем або іншими працівниками школи, якщо у них виникають запитання.
Батьки і школа завжди мають однакове уявлення про те, що важливо і правильно.
Батьки несуть основну відповідальність за своїх дітей.

Визначте, правильна відповідь, чи ні.

Прочитайте твердження. Що правильно? Що неправильно?

Школа і батьки несуть спільну відповідальність за освіту дитини.
Дитина сама повинна дбати про те, щоб здобути необхідні знання.
Письмові повідомлення зі школи можна не читати.
Деякі вчителі вважають, що відмова батьків від уроків гімнастики й плавання створює проблеми.